Неділя, 06 січня 2019 16:40

Русинськый богатирь Иван Фірцак (на русинській мові)

Русинськый богатирь Иван Фірцак (на русинській мові)
У дітвацькі рокы у моюй сімї меже немногыма книжками, котрі м товды перечитав по дакÿлко раз, была и повість Антона Копинця «Кротон». Сеся книжка мала особу честь у мене. Вже од малюнка на укладци, де красовав ся образчик силака-културиста, котрый держить в руках дві великі кулі, аж дух сперало: хотіло ся быти такым, ги вÿн.

На тот час не знав им, што означає слово «бестселер», айбо «Кротон» А.Копинця быв настоящым бестселером: авантюрным шедевром, не хужым ги «Три мушкетьоры» А.Дюма ци «Тарзан» Е Берроузу.

Мене такой шоковала рÿдность нам, корінным подкарпатцям, описаного у повісті Копинця: герой –русин, и мÿй нянько видів го на свої очи. Не раз розказовав ми, што Кротон выступав из цирковôв програмôву нашому селови Павлово. Така близость до «художнього образа», його прототипа, не могла не чудовати сілського дітвака, котрый знав, што книжні герої десь там, далеко, но нияк не можуть быти меже нами…

На днесь про Фірцака-Кротона чули многі и не лем на Подкарпатю. У 2012 рокови на Кийовськÿй кіностудії имени А. Довженка зняли про нього діточый філм «Иван Сила» (режисер філму — Віктор Андрієнко). Головну роль у філмі зограв чемпіон Украйины, штангіст Дмитро Халаджі. Бюджет філму становив 16 мільйонÿв гривень, а появив ся вÿн у прокаті в септембрі 2013 року.

Се славно, айбо вто, што Фірцак аж до смерти, живучи у Радянському Союзі, називав себе лем русином и ниґде, де бы не быв, не одказовав ся од свого русинського народа, знавуть немногі. Неодказовав ся вÿн од свого рода и ниґда ним не ганьбив ся. Такым у тот час похвалив бы ся не хоть-тко, и се маєме тямити…

 

Родив ся Ивана Фірцак  28 юлія 1899 року у селі Білкы (Иршавського округа в комітаті Береґ, Австро-Мадярщина), у селянськÿй фамилії. Величезна фізична сила леґіня наскоро обернула до нього позÿр єдносельцюв: подростком вÿн, пошкодовавши корову, сам запряг ся в плуга и зорав поле. Коли телиця намістила ногу, Иван принюс єї домÿв на плечах. Коли го за бÿйку взяли в решт, порозгинав арматуры решоток и втік.

Русины Подкарпатя фурт ся славили великôв моцôв, айбо феномен Фірцака уже дуже метав ся у очи. Мож се пояснити добрыма ґенами: дідо Кротона — Иван Вільхович — у лісі дровчатьом вбив медвідя, и про сесь трафунок у Білках знали вшиткі. Обы всокотити уже дуже моцного фатьова од біды, білковськый нотарь Вацлав Прохазка у 1919 рокови дав йому рекомендаційноє письмо и одправив го у Прагу робити на завод брата.

Дакотрый час Иван робив на заводі оператором корбы, з помочôв якої пÿднимали терьхы, легко роблячи тоту роботу, з котрôв до нього ледва справляли ся пару челядникÿв. Після того Фірцак поміняв роботу и став грузчиком на желізничнÿй штації, де платили за каждый перенесеный кілограм тырьха. Денну норму вÿн легко одробляв до полудника.

Ги спортсмен-аматор Фірцак став знамным и популарным у 20-х роках, коли зачав перемагати на бойцÿвськых турнірах у Празі. Першым спортивным поєдинком русинського богатиря стала битка из вандровным силаком Вілетом, котрый заробляв собі на прожитя выступами на уличних аренах. Битка про Вілета кÿнчила ся розгромом. На выставі быв тренер тяжкоатлетÿв Ондржей Нейман, котрый замітив Фірцака и на довгый час став його наставником. Фірцак называв го «паном професором». Леґінь треніровав ся из 25-кілограмовôв гирьôв. И не лем дома ци у дворі, а и возив ся из нив у трамвайови.

У 1922 роци на чемпіонаті из тяжкої атлетикы Чехословакії Иван Фірцак пÿдняв терьх 150 кг и завойовав золоту медаль. Вÿн став першым грузчиком в исторії чеськословацького спорта, якый выграв першенство республікы. Потому Фірцак ищи 70 раз выгравав у гирьовому спорті, став побiдительом конкурсу красы тіла в Парижі.

Єдным из суперникÿв Ивана Фірцака быв чемпіон респубікы Колар Грдлічка, з котрым одбыла ся суята в ресторані «Слован». Фірцак мусив заплатити штраф, бо чех служив у поліції. Після побіды русинському бетярьови такой предложили роботу у поліції, айбо тот ся одказав.

Пÿзніше став ся нещасный трафунок: пÿд час вандрованя у Карлові Вары, машина, якôв керовав тренер Ивана Фірцака, трафила в аварію. Ондржей Нейман загиб, а Иван шість тижнюв лежав у коргазі. Поліція арештовала го, обвинивши в убивстві. Потому двоюродный брат Неймана, адвокат Гайхел, взяв Фірцака на порукы, заплативши велику грошову заставу.

          Русинськый силак, лишивши аматорський спорт, став циркусантом. Вÿн пÿшов робити у празькый  «Герцферт-цирк». З «Герцферт-цирком» Иван Фірцак обвандровав пÿвсвіта, плiнивши свойим майстерством Мадярщину, Болгарію, Грецію, Румунію, Францію, Данію, Нідерланды, Полшу, Канаду, США и другі страны. Фірцак, якого на афішах называли Иваном Силôв, выходив на сцену перед великыма аудиторіями у Відні, Берліні и Вашингтоні, де розрывав желізні ланцы, жонгльовав тяжкыма предметами (гирі, ядра, штангы, и т.д.), лежав на товченому склі, держачи на собі пÿвтонні терьхы, зубами тягнув грузовикы, згинав пальцями клинці, робив из них вшилякі фігуры, які роздавав позерачам. За його феноменалну силу, трюкы и унікалні рекорды світова сосполность нарекла го имням античного героя Кротона.

В Испанії на кориді Кротон голыма руками перемÿг быка, звалив го на плечі и однюс до майближого ресторана, а у Японії побідив японського борця-суміста Токедзо, котрый быв на 20 кг тяжым за Фірцака.

Газеты єдна перед другôв змагали ся у сенсаціях, глядавучи майинтересні, пікантні деталі и трафункы из житя русина. Приміром, што Иван каждый рано на фрыштик їсть ратоту из 40 яєць.

У США Иван вчинив такый рекламный трюк: люг на землю и легкова машина переїхала му через гертанку. Подобенка сього номера обойшла фест америцькых газет. Сесь трюк став цирковым номером Фірцака «Чоловік под колесами машины». У 1927 р. ґазда компанії «Форд» подаровав Кротонови за сесь трюк нову машину.

Після місячных гастролюв «Герцферт-цирку» в Лондоні королева Великої Британії закликала гостюв на выставу в пятьтисячному залі цирку Тауер. Туй Иван тягнув ланцом грузову машину, наповнену людьми. На просьбу королевы Иван Фірцак на ринзі поміряв ся силôв из супертяжковаговиком Джоном Джексоном, на тот час чемпіоном світу з боксу. Битка закончила ся програшом Джексона, якому Кротон проломив грудну клітку. Удар быв такым моцным, што тріснула боксьорська рукавиця. По поєдинкови Джексон у стані депресії выверг ся из оболока многоемелетового дома. Після сього трафунка фанаты Джона Джексона напали на Фірцака и проломили му голову. Дохторы имплантовати  русинському силакови у череп золоту пластину. Два місяці атлет ходив из забинтованôв головôв, а надале выступав у парикови. Як компенсацію, королева Англії подаровала Кротонови чемпіонськый пояс, манжеты и шолом, припарадженый бриліантами.

Иван розорвав 10-рÿчный контракт из цирком майскорі договореного терміна и через суд выплатив ґаздови велику компенсацію — 100 тис. корун. Навернув ся вÿн в рÿдноє село в кÿнци 1930-х рр. Коли мадяре після окупації Подкарпатя в 1939 роцi захотіли конфісковати у Фірцака машину «Форд», вÿн розтрощив єї ковалдôв. За се го посадили в решт и побили.

Після встановленя радянської власти на Подкарпатю НКВД конфісковало у Кротона всі його награды и подобенкы. У повоєнный час Иван Фірцак основав подкарпатську циркову школу и школу силовых умілств. Много його ученикÿв пÿзніше завойовали чемпіонські титулы у тяжкÿй атлетици. Кроме того, Кротон из выступами много вандровав Подкарпатьом и на сесь раз завойовав немалу любôв вже нашої челяди.

 

Умер силак 10 новембра 1970 рока. Єднôв из причин смерти Ивана Фірцака стала имплантована золота пластина, яка требовала заміны. За часÿв Радянського Союзу не было можности выїхати за гатар на єї планову заміну, завто рана пÿд пластинôв зачала загнивати. Дохтор, котрый їздив до Кротона из Иршавы, не мÿг нич учинити.

Умер Иван Фірцак в рÿдных Білках. Похорон атлета быв многолюдный. Попрощати ся из Кротоном прийшло много челяди– спортсменÿв и честувалникÿв. Похоронено русинського богатиря на теметови в присілку Білок Телятинець.

Юрій Шипович

Подобенкы з Интернету

Отцюзнина, №10, 2018

 

Оцініть матеріал!
(1 Голосували)


Переглядів: 311

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Нагадуємо Вам, що редакція видання не несе відповідальності за зміст матеріалів, які розміщені користувачами сайту.
Реклама