Вівторок, 18 червня 2013 14:27

Українські чиновники лікуються у діда Панці із Закарпаття

Українські чиновники лікуються у діда Панці із Закарпаття
Закарпатський цілитель-травник дід Панця — один із тих, хто лікує не лише травами у суміші з молитвою. І — один із небагатьох, хто лікує безкоштовно, за просте людське «дякую». У літню пору до діда навідується майже пів Верховної ради. Жоден чиновник, котрий навідується у сусідній «Шаян» не оминає стежку, що веде до дідової хижі. Тому з розповідей еліти Йосипа Івановича більше знають у Києві та великих містах України, Росії і близького зарубіжжя, аніж на батьківщині.

 

Дід Йосип уже 25 років, як злився з природою, залишив місто і оселився на околиці Хуста перед мостом через Тису, що у бік села Велятино. Каже, що «тікає» звідси у місто лише коли надворі люті морози. Цьогоріч взагалі не їхав, перезимував у своїй маленькій хатинці, повній сушених трав, баночок з настійками та доброї аури.

З дідом Панцею востаннє бачилися роки два тому. А вперше прийшов попити його цілющого чайку ще у 2005-му. За той час травник майже не змінився. Ті ж ясні сині очі, світлий розум, та ж гостинність, привітність і глибока-глибока мудрість характеризують цього сивочолого цілителя.

Поздоровкавшись, Йосип Іванович запрошує до хати на чай. Поки дід заварює зілля, читаю на його дверях: «При вході посміхнись» та «Обернись і скажи добре слово». Мабуть, це теж входить у лікувальну програму мудрого Івановича. Закарпатський цілитель розповідає, що зараз збирає й сушить кору білої верби. А за два-три дні буде заготовляти — з крушини. Перша діє заспокійливо. Її також здавна рекомендують тримати домі від злих духів. А от крушина лікує захворювання кишківника. За півтора-два тижні дід Панця почне заготовляти перші трави: пастухову сумку та тисячолистник, які допомагають при кровотечах та виразках…

— 22 травня виповниться 25 роки з того часу, як я тут живу, — згадує потягуючи цигарку дід. — До того рівно 41 рік від дзвінка до дзвінка пропрацював учителем фізкультури, біології та анатомії у Хусті та Олександрівці.

Трави покликали Йосипа Панцю ще у 8-9 років. Каже, що це у нього — родинне.

— Ще малим дітваком я уважно слухав свою покійну бабцю, котра показувала і розповідала мені про різні трави, — згадує цілитель. — Дещо дізнався і від мами. Їх називали тоді знахарями. Я ж, окрім тих знань, які вони мені передали, читаю дуже багато літератури…

І справді, у хаті у діда є книги чеською, угорською і навіть старо-російською мовами. Крім того, травник володіє й німецькою та молдовською.

— Приїжджав до мене якось на місяць професор медицини з Берліна, — розповідає дід. — Ознайомившись із моїми методами лікування, він засканував і передав мені з Німеччини дуже цінну книгу, за яку наші пофесори пропонували мені немалу суму. А ось книга з 19 століття, написана ще царською мовою, із зображенням хвороб…

Серед медичних книжок діда Панці помічаю товстелезний молитовник. «Ви, мабуть, багато молитеся», — запитую.

«Хто мав щастя оздоровитися через мене, хай дякує Богу…»

— Молюся. Не так за себе, бо у мене все є, що мені треба, як за людей, — каже травник. — Хто мав щастя знову придбати своє здоров’я через мене, той нехай від глибини серця завжди дякує Богу, бо я тільки його знаряддя і слуга (такі ж слова дідусь написав і на своїй візитів ці з адресою : «Дід на Тисі»). Молитва і справді допомагає людям, але лише тим, котрі щиро моляться і щиро вірять у Бога…

Біля дідової хатинки завжди людно. Люди з Хуста, Закарпаття та й усієї України приходять хто чайку попити, хто за травичкою, а хто за порадою. Нікого увагою не обділить старенький.

— До дiда я вже не перший рік майже щодня приходжу, — каже житель Хуста Василь. — Поп’єш чайку — цiлий день себе людиною вiдчуваєш. Сила з’являється й енергiя. Йосип Іванович вже багатьом моїм знайомим чоловiчу силу зiллям повернув.

Мертві бджоли від імпотенції…

До речі, дiд впевнений, що імпотенція — це не страшно, лікується. На цю недугу має свої ліки: не зiлля, а сушені бджоли. Вони силу чоловiчу повертають. А ще чоловікам закарпатський травник радить їсти петрушку, обов’язково її корінь, i взагалi, все, що зеленiє на городi та прилавках базару.

— Зелень потрiбно споживати кожного дня i побiльше, — наголошує дід Панця. — А всiй сім’ї час вiд часу пити неочищену олiю i нi в якому разі не смажити на ній повторно. Використана вдруге олiя — страшна отрута. Дiд також радить їсти сало й цибулю. А ось часник не треба довго жувати, а ковтати. Він потрiбен не у шлунку, а в кишечнику. Там часник бореться з мiкробами.

Взагалі, за словами мудрого цілителя, нині людей гублять три речі: нервові навантаження, застуда (звичайний грип дає ускладнення на нирки, печінку, зір тощо) та їжа. Дід вважає, що сьогодні у звичайному хлібі та мучних виробах стільки хімії, як не було ніколи. Ці речовини у шлунку часто роблять непоправні речі.

Ще не було такого, аби дід-травник не допоміг бездітним сім’ям…


Іван Йосипович зізнається, що приїжджає до нього багато пар, які тривалий час не мають дітей. Каже, що ще не було, аби комусь не допоміг. Хіба-що тим людям, котрі відповідають неправду на його запитання або приховують усю правду про безплідність.

— Приїжджав до мене якось один афганець зі Львівщини, — розповідає цілитель. — 22 роки не могли з жінкою мати дітей. Я підготував йому травичку і дав із собою. А через рік він уже як батько прийшов до мене дякувати. Знаєте, дуже стає, приємно на душі, коли бачу таких щасливих людей… А от була у мене одна жінка з Мукачева, котра мені багато чого недорозповіла. Я потратив на неї чимало сил і енергії. Але у неї безплідність, відчуваю, не від природи, а від аборту чи протизаплідних засобів. А таким людям, котрі мені про себе брешуть, важко допомогти…

Частими гостями у діда є й українські політики. Якраз за день перед нашою бесідою приїжджали до нього на травичку-чайок нардеп, голова партії Захисників Вітчизни Юрій Кармазін та голова Адміністративного суду України Василь Онопенко. Подібних пацієнтів у діда Панці не бракує. Проте, він рідко розпитує їх про те, звідки вони і хто вони. Каже, головне аби їм допомогло і аби їм добре було…

«Трава може допомогти, а може і вбити…»

Часто приїжджають до травника і з проблемами підшлункової. Тоді дід рекомендує наступний рецепт: п’ятдесят грамів коньяку змiшати з одним свiжим жовтком. Зранку випити i без подушки лягнути на правий бiк. Через п’ятнадцять хвилин ковтнути ложку олії — i знову на правий бiк. Ще через п’ятнадцять — склянку пiдiгрiтої несолоної мiнеральної води з п’ятьма краплями лимонного соку. I знову на бiк. Так треба пити раз у день протягом двох тижнів.

Травник каже, що траву не слід збирати ближче, ніж за 150 метрів від залізничної колії та лінії електропередач. Він також має спеціальний закарпатський календар збору трав. Згідно з ним, кожну траву треба збирати по-своєму: якусь з корінцем, з іншої лише пелюстки чи цвіт… Це у травництві дуже важливо, бо трава може не лише допомогти, але й зашкодити.

— З травою гратися не можна, — розкриває таємниці свого ремесла Іван Йосипович. — Є такі, які мають рiзну силу: однi вбивають, iншi викликають галюцинацiї. Недобра людина, яка знає траву, увіллє вiдварчику у самогон для міцності, а тоді — біда. Після вживання такої настоянки можна не тільки вiдьму побачити, а й нечистого.

Так у бесіді, допили ми чудодійний дідів чай. Йосип Іванович про всяк випадок дав свою візитівку і, незважаючи на те, що бачилися ми всього двічі в житті, запросив заходити у будь-який час.

— Заходьте ще, буду радий бачити, у мене немає таємниць від людей, — попрощався травник з берегів Тиси…

Час Закарпаття

Оцініть матеріал!
(1 Голосували)


Переглядів: 4478

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Нагадуємо Вам, що редакція видання не несе відповідальності за зміст матеріалів, які розміщені користувачами сайту.
Реклама