Голод, холод і морок: реальні наслідки ядерної війни майбутнього

У березні 2018 року американський аналітик та спеціаліст з ядерних озброєнь Маттіас Екен опублікував у журналі The Conversation свої розрахунки наслідків найімовірніших сценаріїв ядерної війни, а ми наводимо його оцінки на нашому сайті

У червні цього року представники 122 держав проголосували штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку за ухвалення договору про заборону ядерної зброї, який має набути чинності полем того, як його ратифікує п’ятдесят країн. Перша стаття цього мирного документа каже:

Кожна держава-учасниця зобов’язується ніколи і за жодних обставин не розробляти, не випробовувати, не виробляти, не виготовляти, не купувати іншим чином, не мати у володінні та не накопичувати ядерну зброю або інші ядерні вибухові пристрої.

Фахівці, які виступають на підтримку документа, нагадують, що навіть регіональна ядерна війна може призвести до глобальної гуманітарної та екологічної катастрофи. Їхні аргументи звучать переконливо і тривожно на тлі різко загостреної риторики ядерних держав — президента США Дональда Трампа та голови КНДР Кім Чен Ина. У березні цього року американський аналітик та спеціаліст з ядерних озброєнь Маттіас Екен (Matthias Eken) опублікував свої розрахунки в журналі The Conversation, а ми наводимо його оцінки наслідків ядерної війни на нашому сайті.

Індія VS Пакистан

Найбільш вивчений варіант — обмін ядерними ударами між Індією та Пакистаном, по 50 з кожного боку, з вибухами переважно над містами; фахівці вважають, що саме так могла б виглядати ядерна війна між державами, які мають у сумі 220 ядерних боєголовок. За такого сценарію першого тижня війни загине 20 мільйонів людей — безпосередньо під час вибухів, а також від викликаних ними пожеж та радіації. Це саме собою жахливо; Перша світова забрала менше життя. Але на цьому руйнівна дія атомних бомб не закінчиться: пожежі, запалені ядерними вибухами, піднімуть хмари сажі та диму; радіоактивні частки потраплять у стратосферу

За розрахунками, індо-пакистанський ядерний конфлікт призведе до потрапляння у верхні верстви атмосфери 6,5 тонн радіоактивної матерії; сажа і кіптява екранують сонячні промені, що може призвести до значного падіння середньорічної температури біля поверхні Землі; похолодання може розтягнутися на десятки років.

Ядерна зима, своєю чергою, позначиться на сільському господарстві. Урожаї кукурудзи в США (світовому лідері її виробництва) впадуть на 12% за перші 10 років похолодання, урожай рису в Китаї знизиться на 17%, пшениці озимої — на 31%.

Світових запасів зерна, які є сьогодні, вистачить на те, щоб забезпечувати глобальний попит протягом 100 днів. Після того, як ці запаси буде вичерпано, ядерна зима після індо-пакистанського ядерного конфлікту загрожує голодом майже третини населення планети — двом мільярдам людей.

США VS КНДР

Інший сценарій – обмін ядерними ударами між Північною Кореєю та США. Ядерний арсенал, за оцінками політологів, невеликий, тому загальна потужність вибухів буде меншою, ніж в індо-пакистанському варіанті, але все одно призведе до багатьох смертей. Крім того, такий сценарій загрожує подальшою конфронтацією ядерних держав у інших регіонах планети.

Росія VS США

Найгірший із можливих сценаріїв — це ядерна війна США з Росією. Більшість ядерних боєголовок обох країн у 10-50 разів потужніші, ніж бомба, яка знищила Хіросіму. Якщо обидві держави використовують стратегічні ядерні озброєння (призначені для поразки небойових цілей — міст та інфраструктури противника), в атмосферу потрапить близько 150 тонн кіптяви, і середня температура біля поверхні впаде на 8°C. У цих умовах сільське господарство в усьому світі спіткає катастрофа, і більшість людства залишиться без їжі.

Найгірший із можливих сценаріїв — це ядерна війна США з Росією.

Усі описані сценарії, вважає Екен, малоймовірні, і всім — особливо політикам та ЗМІ — слід уникати апокаліптичних сценаріїв та алармістської риторики. Аналітик нагадує, що до 2017 року люди висадили в повітря вже понад 2000 ядерних бомб різної потужності, а кукурудза, рис і пшениця родяться, як ні в чому не бувало. Але це не означає, що на найменш ймовірні сценарії ядерної війни можна махнути рукою: ядерні боєголовки та засоби доставлення є у п’яти членів клубу ядерних держав — Великобританії, Китаю, Росії, США та Франції, крім того — в Індії, КНДР та Пакистані; вважається, що ядерну бомбу розробили й ізраїльські військові, викликає питання ядерна програма Ірану.

Краще пам’ятати про можливі наслідки застосування ядерної зброї, ніж забувати про неї.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *