Понеділок, 21 жовтня 2019 13:12

Засіданя членув Сосполної організації «Русинськый културологічный клуб» (відео)

Засіданя членув Сосполної організації «Русинськый културологічный клуб» (відео)
28 септембра у конференц-залі Центра култур націоналных меншин Закарпатя было проведено засіданя членув Сосполної організації «Русинськый културологічный клуб» (голова – Юрій Шипович, замісник головы – Маріан Токар).

 

Само засіданя было поділено на дві части:

1.Робоча часть засіданя членув клуба.

2.Диспут до ювілеюв знамных русинськых діятелюв: 200-роча -  Александера Павловича (1819-1900) и 160-роча - Євменія Сабова (1859-1934). У диспуті участвовали кроме членув клуба и гості: русинськый прозайик Иван Завадяк, сосполный русинськый діятель Володимир Беланин,  русинськый блогер-публіцист Констянтин Тимофеєв-Роман и др.

В першуй части засіданя участникы «Русин-клуба» заслухали информацію головы організації Юрія Шиповича про регістрацію Сосполної організації «Русинськый културологічный клуб». Такой обговорили розроблені Маріаном Токарьом и Ярославом Бланарьом проекты логотипа. По обох проектах розгоріла ся дискусія, тому рішили се звіданя одкласти на другоє засіданя, а на розробку самого логотипа обявити конкурс, што дасть булше варіантув и можности про прийнятя рішеня штодо «фірменного знака «Русин-клуба».  Поділили клубовци и напрямы роботы, вчинили комісії, склали план роботы Клуба на будучноє: на конець 2019 р. – зачаток 2020 р.

По кождому звіданю порядка денного было прийнято одповідноє рішеня.

У другуй части засіданя быв проведеный научно-просвітителськый диспут  на тему «Євменій САБОВ и Александер ПАВЛОВИЧ у народнуй памняти»(до ювілеюв знамных народных Будителюв).

Першым выступив голова Клуба Юрій Шипович из доповідьов «Знамні ювіляры у народнуй памняти», в котруй аргументовав, чому именно сесі дві вызнамні поставы русинської исторії были вынесені на диспут? Основатель и многоручный голова Общеста Духновича Євменій Сабов (1923-1934) потребує особого честованя из боку членув Клуба. Ся постава на днесь часто незаслужено розпозірує ся лем ги вождь подкарпатськых русофілув у період Першої Чехословацької республікы. Хоть хосны од научної и сосполної роботы о.Євменія натулко великі, што їх тяжко переоцінити и не слобудно про них забывати. И  кроме того, голова и члены днешньоє Закарпатськоє общество им. А.Духновича суть нащивниками «Русинського културологічного клуба», тому не тямити про Є.Сабова Клуб не має права.

 Штодо поставы Александера Павловича, котрого особо честувуть на Восточнуй Словакії, то його и на Подкарпатю добре знавуть; сесь «Маковицькый Будитель» печатав ся у подкарпатськых новинках, цімборовав ся из нашыма будителями и быв носійом живого русинського слова. И хоть у крайи не є ани єдного памнятника Павловичу, айбо и в Ужгороді, и в Мукачові суть улиці, названі його именьом.

Юрій Продан, голова Закарпатського обласного научно-културологічного общества им. А. Духновича, у доповіді  «Сосполна діятелность Євменія Сабова» розказав про житя и творчество отця Євменія. Докладчик подчеркнув великый авторитет сього священника, аргументувучи свої слова фактом, што у 1937 рокови, коли челядь выбырала, за котрым учебником будуть учити ся русинські діти, дві третины обрали именно русофілськый учебнык Сабова. Се было данинов особистому авторитетови о.Євменія.

Маріан Токар, канд. ист. н., доцент Ужгородського націоналного універзитета, у доповіді «Александер Павлович: штрихы до портрета Будителя»  розказав про житейськый и творчеськый путь Павловича. Пан Маріан акцентував свуй позур на народности поезій о.Александера, доказовучи, што многі из його стихув были перечинені на язычіє май пуздно.

Михаил Зан, канд. ист. н., докторант кафедры політології и державного управліня УжНУ, у доповіді «Творчество ювілярув Александера Павловича и Євменія Сабова: проблемы всокоченя, изглядованя и комеморації» вказав на многі фактичні помилкы у біографіях даных постав. Михаил Петрович  акцентовав на тому, што сі помилкы не лем треба выправити, ай далше изглядати біографії нашых будителюв. Зан такой наголосив на тому, што творчество ювілярув требало бы ошколововати у школах краю. Так як днешні школаші дале поповнювуть когорту "цифровых аборигенув", то была предложена идея переведеня текстової информації, котра містить ся у малодоступных жерелах, в електронний формат. Вун такой подчеркнув, же дуже мало улиць варишув и сел края носять имена вызнамных русинув.

Особов честьов про членув Клуба была нащива засіданя «Русин-клуба» и диспута завідувачков  одділом «Карпатика» Научної бібліотекы УжНУ Марійов Чорній, котра вчинила про участникув диспута префайну выставку книжковых фондув, котрі ся тыкавуть даної темы.

Заперавучи  засіданя Клуба, Юрій Шипович презентував членам клуба «Алманах днешньої русинської поезії», котрый Клуб выпустив вєдно из Закарпатськым обласным научно-културологічным обществом им. А. Духновича. У алманах зайшли майсвіжі творы нынішньых русинськых подкарпатськых прозаїкув, поетув, драматургув.

Од имени членув «Русин-клуба» голова подяковав доповідачам, Марії Ивановнуй и працівникам Центра култур націоналных меншин Закарпаття за подпору у проведені засіданя и диспута.

Юрій Шипович

Медіа

Оцініть матеріал!
(1 Голосували)


Переглядів: 162

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Нагадуємо Вам, що редакція видання не несе відповідальності за зміст матеріалів, які розміщені користувачами сайту.
Реклама