Субота, 11 липня 2020 22:20

«Українці ніколи не будуть рабами паханів і шулерів», - власний погляд на деінтелектуалізацію Олексія Фазекоша

«Українці ніколи не будуть рабами паханів і шулерів», -  власний погляд на деінтелектуалізацію Олексія Фазекоша
Сьогодні прочитав статтю Віктора Медведчука «Процес деградації та деінтелектуалізації в Україні триватиме й надалі» (https://zagittya.com.ua/ua......)

 

Сьогодні прочитав статтю Віктора Медведчука «Процес деградації та деінтелектуалізації в Україні триватиме й надалі»

 (https://zagittya.com.ua/ua/news/stati/process_degradacii_i_....)

Хочу одразу зазначити, що з відомих мені публікацій останнього часу, Віктор Медведчук єдиний з чинних рейтингових політиків, який звернув увагу, на те, що в Україні відбувається процес деінтелектуалізації, навіть, деградації суспільства, який носить системний, скоріш за все, цілеспрямований характер.

Цілком підтримуючи автора статті у його тезах та висновках, висловлю  свій погляд на цю проблему з трохи іншої сторони.

На изображении может находиться: 1 человек, сидит и в помещении

Література – це дзеркало часу. Вона відбиває його в обличчях, висвітлює проблеми в суспільстві, пише історію, яка є творінням людей, а не такою, яку її нав’язують ті чи інші можновладці.

Хто б що не говорив про Радянський Союз,  тоді на літературі базувався весь суспільний рух. Ми тоді були однією з самих читальних країн світу. І це було безспірно. 

Наприклад, візьмемо фантастику, яка допомагала нам відсунути ширму офіціозу суспільства. На творах Єфремова, Казанцева, братів Стругацьких виросли цілі покоління інтелектуалів.  Це ж  можна сказати і про недосяжний рівень тодішньої  художньої літератури, про твори Шукшина, Тарковського Висоцького.

Влучно написали брати Стругацькі: «Думати не розкіш, думати обов’язок кожної нормальної людини». А Валентин Пікуль додав:«Ми вимірювали життя томами книг.»

Тепер в української нації відбирають головне – право і можливість думати. Всі ці процеси цілеспрямованого обмеження отримання якісної художньої та наукової літератури, з моєї точки зору, мають на меті одну мету: зробити тотальну дебілізацію суспільства. Адже дебілом легше керувати, ніж освіченою, інтелектуальною людиною.

Я не буду багато писати, проводити глибинний аналіз, але зазначу лиш одне: сподіваюсь, що ці процеси і юридичне їх відбиття, про які пише Віктор Медведчук, будуть зупинені, сподіваюсь, що відродження інтелектуальних традицій, що історично притаманні українцям, допоможе відродити українську державність, створити національну ідею, якої зараз немає. І ми будемо жити в єдиній Україні,  підкреслюю, Україні для всіх, де бути свободі поглядів і переконань.

Брати Стругацькі писали: «Життя дає людині три щастя: друга, кохання і роботу».  Необхідно цінити дружбу, берегти кохання, радуватись роботі та працювати над своїм інтелектуальним розвитком. В цьому полягає зміст життя.

І тут ми підходимо до цікавої думки — може деінтелектуалізуючи, а по суті намагаючись здійснити дебілізацію українського суспільства, нас намагаються зробити рабами. Цього не буде. Українці ніколи не будуть рабами паханів та шулерів.

Олексій Фазекош, кандидат юридичних наук, належить до категорії людей, які продовжують читати книги

Оцініть матеріал!
(2 голосів)


Переглядів: 289

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Нагадуємо Вам, що редакція видання не несе відповідальності за зміст матеріалів, які розміщені користувачами сайту.
Реклама