Понеділок, 30 березня 2020 20:51

«Зоряні війни» вірусів - герпес, гепатит, грип (відео)

«Зоряні війни» вірусів - герпес, гепатит, грип (відео)
Як ми співіснуємо з мікроорганізмами? Як вони борються з нами й чому, і як ми опираємося їм? Хто з них небезпечний для життя людини, а хто ні? Спробуємо популярно дати відповідь на дане питання, використовуючи доступну медичну наукову літературу та матеріали з інтернету.  Для розуміння питання допомогла і початкова професія біофізика, яку я отримав в університеті.

 

У великому круговороті життя людина не єдина ланка. Протягом тисячоліть нас оточує безліч бактерій, вірусів та інших дрібних мікроорганізмів, багато з яких стають все більш агресивними стосовно нас, викликають все нові захворювання.

Оскільки бактерії й віруси діють на нас постійно, дуже корисно знати противника «в обличчя», щоб вчасно знешкодити його.

Ольга Бутакова: Звездные войны вирусов - герпес, гепатит, грипп

Сьогодні, коли на планеті пандемія коронавіруса COVID – 19,  ми поведемо розмову про віруси. Віруси можуть існувати тільки дякуючи іншими організмам.

Це — справжні паразити. Вони завжди нав'язують клітині господаря власний генетичний будівельний план, будь то людина, рослина чи бактерія.

Клітина господаря мимо своє волі постачає будівельний матеріал для абсолютно чужорідного їй організму, а сама, як правило, гине.

Таку форму життя називають «мандрівним геном». Він несе тільки генетичний код. Віруси на сьогодні — найдрібніші з виявлених збудників хвороб. Вони постійно підносять нам сюрпризи, мутують і видозмінюються. За розмірами вони значно менше бактерій.

Віруси відмовилися від усього, що не має на меті розмноження і захисту спадкового матеріалу, тому вони залежать від інших клітин. За товщиною оболонки вірусу можна судити, наскільки чутливий вірус до зовнішніх впливів, чи повинен він переміщатися з клітини в клітину безпосередньо, щоб вижити, або може тимчасово перебувати в повітрі, поки не зустріне відповідного господаря.

Складається вірус з нуклеїнової кислоти, яка і містить в собі спадковий матеріал, і білкову оболонку — капсид.

 

За типом спадкової інформації вчені поділяють віруси на ДНК-віруси з подвійним тяжем (дезоксирибонуклеїнова кислота) і РНК-віруси з одним тяжем (рибонуклеїнова кислота).

Капсид використовуються для того, щоб закріпитися в місці призначення, але водночас це і структура, яка дозволяє господареві розпізнати небезпеку. Для антитіл господаря найголовніше — це капсид.

Це той чужорідний об'єкт (антиген), від якого треба захищатися. Розмноження вірусу називається реплікацією. Для відтворення необхідно прикріплення його до певних рецепторів клітин господаря. Якщо у клітини подібні рецептори відсутні, то вірус її не заразить.

Наприклад, клітина слизової оболонки носа НЕ інфікується вірусом сказу. Цей вірус може прикріпитися тільки до м'язових або нервових клітин, клітин сполучної тканини, але не до слизової носа.

Наприклад, вірус ящура, смертельний для свиней і жуйних тварин, для нас абсолютно безпечний (поки що  нам так здається).

При впровадженні генетичної інформації в клітину капсид, або оболонка, проникає туди разом з нею. Або ж вона «сплавляються» з мембраною клітини господаря. Спадкова інформація вірусу проникає в клітину господаря і в залежності від її приналежності до ДНК або РНК вбудовується в спадковий матеріал клітини господаря за допомогою власних ферментів. Тепер уже вірус задає команди клітині господаря і змушує її виробляти те, що необхідно йому для розмноження.

Віруси обмінюються і генетичною інформацією з клітиною.  Ефект такого обміну нам дуже добре відомий: ніяк не вдається знайти щеплення проти найпростішої нежиті або грипозної інфекції, тому що віруси постійно змінюють ознаки, за якими їх впізнають антитіла. Віруси грипу, змінюючи спадковий матеріал, здатні обдурити навіть хіміків та біологів.

Фатальні наслідки може мати обмін між фрагментами людського гена і гена вірусу: так виникають пухлини. Цей механізм уже з'ясовано для вірусу бородавок у тварин, і, мабуть, аналогічний процес відбувається й у людини.

Вхідними воротами в організм людини для проникнення вірусів можуть бути слизові оболонки, або пошкоджена шкіра, а для дитини, що знаходиться в утробі матері, — кров.

Найпростіший шлях — проникнення через слизову шлунково-кишкового тракту, дихальних шляхів і статевих органів. Розмножуючись  віруси поширюються через кров або лімфу. Вірус сказу, наприклад, доходить до мозку, використовуючи, в якості транспортної магістралі, нерви.

Вже при першій появі вірусів в організмі імунна система починає захищатися. Вона дає сигнал тривоги, який пробуджує весь організм. З першого ж моменту мобілізується весь набір захисних заходів: імунні клітини виділяють гормони й медіатори, які через мозок дають сигнал до дії для всієї імунної системи. Якщо антитіла вже є, вони прикріплюються до вірусів, знешкоджуючи їх. Але коли вірус вже проник в клітку, він стає недоступним для антитіл.

В наступних публікаціях ми розглянемо найбільш поширені в сьогоднішньому суспільстві вірусні захворювання: герпес, гепатит, грипп.

Медіа

Оцініть матеріал!
(0 голосів)


Переглядів: 110

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Нагадуємо Вам, що редакція видання не несе відповідальності за зміст матеріалів, які розміщені користувачами сайту.
Реклама