Середа, 27 лютого 2019 12:59

27 ФЕБРУАРА 1829 РОКА УМЕР ИВАН ОРЛАЙ

27 ФЕБРУАРА 1829 РОКА УМЕР ИВАН ОРЛАЙ
Иван Орлай – яркый представитель пудкарпатськоі іммігрантськоі интелігенциі 18-19 стороч

 

Коли у 1787 рокови, пуд час нащивленя Лемберзького універзитета, імператор Австриі Йосиф ІІ попросив вказати му май файных студентув, товды професор И.Феслер привюг трьох: П.Лодій, В.Кукольник и И.Орлай. Всі русины… всі из Пудкарпатя…
Иван Орлай родив ся 27 фебруара 1771 року у селі Давидково Австрійськоі імпериі (днесь - Мукачовський район Закарпатської области). За дакотрыма даними – у Хусті. 
«…даровитый сын рода нашого» родив ся «от благородных родителей». По сюй причині дакотрі изглядателі біографиі Орлая рахувуть, же вун быв из фамилиі дворян. Сеся гіпотеза є доста послабов, бо межи русинами не было дворянського сословія. Хоть, иппен, дискусия помежи историками кругом сього не тихне й до днесь. Орлай пройшов ошколованя в Ужгородськуй гимназиі, пузніше– у гимназиях варишув Карей и Орадь. Высшоє образованиє дустав у Львовському універзитеті, на філозофському и богословському факультетах. 

На данном изображении может находиться: 1 человек


Ошколововав ся такой у Йозефінськуй семінариі (1789 р.), став членом римсько-католицького ордена пиарув, заложеного 1597 р. Знав русинськый, руськый, мадярськый, швабськый, латинськый и грецькый языки. 
Дуставшы званиє професора (1790 р.), Орлай почав педагогійну роботу у Велико-Карловськуй гимназиі, выкладав давні языкы, географию, историю и арифметику у нижчых класах. Айбо не довго вун удержав ся на должности выкладача. Ректор-єзуіт одказав ся продовжыти контракт из молодым вченим, бо тот быв «русином» за похоженям. 
1791 р. Орлай мусів перебрати ся до Росиі, до Сант-Петербурга. Туй вун поступив до Медико-хірургійного училища, по конченю котрого доучовав ся у Відньови. 
Трудову діятельность у Росиі почав на должности дохтора, пузніше - вченого секретаря Медичноі Колегиі и редактора «Журнала врачебной науки» (1811-1814 рр.). Вун - гоф-медик царя Александера І. Ги доктор, участвовав у войні 1812 р., за што быв одзначеный орденом и бронзовов медалю. Доктор медицины й хірургиі Дерптського універзитета з 1806 р. (десь - Тарту). Булше двадцять рокув отдав мадичному ділови Росиі, вюг научні досліженя, окремо - из проблем ліченя оспы, рака, ревматизма; выкладав у медичных школьных урядах. Кроме медицины интересовав ся историко-філозофськыма науками. Ще у 1806 р. дустав степень магістра словесных наук и доктора філозофиі Кенігсберзького універзитета. Вун быв обраный дійсным членом «Общества истории и древностей Российских», честованым членом вшелякых научных обществ: Императорськоі академиі наук, Віленського медичного общества, Ієнського фізичного общества, Альтенбурзького ботанічного общества. 
У Ієнському універзитеті Орлай познакомив ся з Й.В.Гьоте, из котрым переписовав ся много рокув. Дакотрі письма Орлая всокотили ся и находять ся у Веймарському музею Гьоте.
1821 рока И.Орлай вертать ся до педагогічної діятельности. По трагічнуй смерти свого земляка и друга Василя Кукольника, вун подовж 1821-1826 рр. возглавляв гимназию высшых наук князя Безбородька у Ніжині. 
1826 рук – Иван Орлай стає дійсным статськым совітником.
У 1828-1829 рр . - быв назначеный директором Одеського Рішельєвського ліцея.
Ніжинська гимназія высшых наук чинила ся ги привілейованый учебный заклад, право вступа до котрого мали діти худобных дворян – выходцюв из фамилий украйинськоі козацькоі старшины. Зачата 1805 року на гроші украйинськых меценатув, російськых державных діятелюв братув А. и И. Безбородькув, гимназия давала універзитетськоє енциклопедичноє ошколованя. Учебный курс быв розбитый на 9 рокув. Шість рокув ученикы учили ся ги гимназісты, а послідні три рокы – за універзитетськов програмов. Організаторські способності и педагогійный талант И.Орлая майбулше розкрыли ся у Ніжинськуй гимназіі. Усі своі знаня и талант вун присятив розвою й поліпшеню гимназиі, перечиненню ї у май файный учебный уряд Росиі: «в скором времени поставлена будет на той степени совершенства, на которой я видеть ее усиленно желал бы». Орлай хотів, штобы у гимназиі дуставали качественоє ошколованя: «к единообразию с знатнейшими российскими училищами и дать ему по наукам… прочное основание». 
На тот час гимназія не мали Статута, тому Орлай, наперед, обґрунтовав порядок руководства гимназійов и нараз почав реорганізацию учебно-выховного процеса на гуманістичных принципах філозофсько-гуманітарного и правового образования. Вун мав возможность у новому учебному уряді запровадыти своі демократичні взгляды на ошколованя, котрі были основані на австрійськуй системі и формировали ся пуд впливом вызнамного швейцарського педагога Йоганна Песталоцці.
Мавучи многолітный опыт научно-педагогійноі роботы у Медико-хірургічнуй академиі, Орлай руководив гимназійов из властивым йому демократизмом. Пригласив на выкладацьку роботу у гимназию прогресивных и талантлевых педагогув: М.И.Білоусова (право), К.В.Шапалинського (математика и природничі наукы), С.М.Адрущенка (латинськый язык), Ф.Й.Зінгера (німецька словесность), І.Я.Ландражина (французька словесность)и др.
З 1826 р. у гимназиі фунговав театер, дозвола на одкрытя котрого домуг ся Орлай, де ставили ся пєсы російськых и зарубіжных драматургув.
За статутом 1825 рока в гимназиі кроме студентув-пансіонщикув вчили ся безплатно свободні слухачі, тому, кить на 1821 рук число студентув становило 41 чоловік, то на 1826 р. – 250.
Ніжинська гимназия высшых наук стала ковальньов интелегенциі не лем Малоросиі, ай и цілоі руськоі империі, йиі выпускникы – Микола Гоголь, Євген Гребінка, Нестор Кукольник, Петро Редкін, Костянтин Базілі, Василь Домбровський, Платон Лукашевич и другі - у будущому прославили свою «альма-матер».
Орлай лишив невеликоє научноє наслідство. Велика частка його научного доробка лишила ся у рукописах. Роботы педагогійного напряма написані из опыта учебно -выховного процеса Ніжинськоі гимназиі.
Статя «Мнения о преобразовании училищ в России» (1879) є роздумами Орлая про путі реформациі ошколованя в Росиі. Педагогічні взгляды, што педагог отстойовав у сюй статі, основували ся на глыбокому знані системы європейськоїго ошколованя, котроє вун хотів запровадити и у Росиі. Автор предложив создати послідовну систему ошколованя – од начальных училищ до універзитетув. 
У статі «О необходимости обучаться преимущественно отечественному языку и нечто об обучении языкам иностранным» (1825) педагог нагадує, ож приоритетноє місто в ошколованю молодого поколіня має занимати рудный язык.
Интересні и змістовні историчні роботы И.Орлая, котрі не згубили свого научного значеня и ныні. У статі «История о карпато-россах» (1804) вун изглядає историю свого рудного краю (ІХ-XVІІІ ст.), характеризує основні етапы його розвитка. Варто вказати, што сю роботу ухосновав М.Карамзін при написані «Истории государства российского».
Єднов з первых робот про И.Орлая є очерк писателя Нестора Кукольника «И.С.Орлай» у ювілейному выдані, присяченому памняти графа О.Г.Кушелєва-Безбородька «Лицей князя Безбородко». Выпускник гимназиі детально изложив біографію вченого-енциклопедиста, розкрыв вклад го у становленя и розвой знамого учебного уряда.
11 марта 1829 рока Иван Орлай умер у Одесі, айбо , дякувучи йому, в Росію перебрали ся на жытя и роботу В.Кукольник, М.Балудянський, П.Лодій, брати Білкевичі, К.Павлович. Перебрали ся, жебы чинити для чужого народи… и славити свуй…
Мы вже памнянули, же єдным з выпускникув Ніжинської гимназіі быв Николай Гоголь. Вчені-гоголезнавци говорять, што именно, дякувучи Орлайові, будущый класик руськоі літературы Гоголь перебрав ся у Сант-Петербург уже зрілым романтиком. Они доказовуть, што и гогольовськоє світовиденя, и гогольовська готика привиті именно Орлайом - сьым європейськым педагогом и ученым.

Юрій Шипович

Оцініть матеріал!
(1 Голосували)


Переглядів: 353

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Нагадуємо Вам, що редакція видання не несе відповідальності за зміст матеріалів, які розміщені користувачами сайту.
Реклама