Субота, 09 листопада 2019 15:40

РУСИНЫ У ЧЕСЬКОСЛОВАЦЬКӰЙ ЛЕҐІЇ

РУСИНЫ У ЧЕСЬКОСЛОВАЦЬКӰЙ ЛЕҐІЇ
75 рокув тому, 6-го октовбра 1944 рока, перші чеськословацькі воякы вступили на територію свої отцюзнины. Вєдно из Червенов армійов они побідили німцьов у знамуй битві за перевал Дукля на польсько-словацькому гатарі.

 

У составі чеськословацькоі легії войовали за дакотрыма изгляданями од 7 до 14 тисяч подкарпатськых русинув и їх участь у битві, ги и у вшыткых бойовых дійствах и вшыткому воєному путьови легії, была май важнов.

По окупації Чехословакії нацистськов Німечинов у марті 1939 рока много бывшых воякув розформірованої окупантами чеськословацької армії пушли за гатар. Из іх числа в марті 1939 рока в Польшы зачало ся формірованя Чеськословацької легії. Число ї становило 900 воякув, она розміщала ся в Кракові, Львові и иншакых варишах на востоці Польшы. На вооруженії легії было всього 12 машінгерув и 50 пушок (легія канонув не мала и валовшнов про войну не была).

По нападови німцюв на Польшу у септембрі 1939 рока легія одойшла до восточного гатара державы. По нападови совецькых войськ части легії 18 септембра 1939 рока оказали ся на окуповануй русськыма войськами території и без опора склали оружіє. Особый состав легії быв обявленый интернованыма особами и перебывав у окремых лагерях. Штодо їх подальшої судьбы, сталінськый уряд не мав ясної позиції и через се, безувно, розрахововав на то, што проблема чеськословацькых воякув рішить ся сама собов.

Из 1940 рока СССР не мішав выїздови бывшых легіонерув на Францію и другі державы діла участи їх в боях проти Німечины в союзницькых арміях. Основна маса бывшых легіонерув схосновала сю возможность.

Из осени 1939 и до яри 1941 рока через Карпаты из анексованого мадярами Подкарпатя на галицькі землі (де вже было русськоє військо) перейшли дакулко тисяч русинув. Вшыткі они были засужені за статьов 80 КК УРСР и дустали от трьох до пять рокув лагерюв ГУЛАГа.

Из ростом опасности напада Німеччины на СССР ситуація зачала міняти ся. Товды глава канцелярії президента Чехословакиі в еміграції П.Цібере наговорив Е.Бенеша подписати договор на формірованя легії из граждан Чехословакії. Се дало возможность вытягти из сталінськых лагерюв русинув – граждан Чехословакії.

На переговорах межи СССР та Чеськословацькым урядом у емиграції в маю 1941 рока было подписано союзницькый договор, за котрым СРСР дозволив формірованя чеськословацькых войськовых частий на советськуй території.

27 септембра 1941 рока быв подписаный советсько-чеськословацькый договор, за котрым зачало ся формірованя чеськословацького пішого батальйона.

Формірованя батальйона зачало ся в януарі 1942 рока в Бузулуці. Його основов стали 93 бывшых легіонеры, што обстали ся до того часа в СССР. Дале в батальйон включали ся интерновані чехы и словакы, жыды, што тікали из Чехословакії, а май булше (90%) русины, што тікали од мадярув у СССР. Формірованя батальйона проходило из читавыма проблемами и тяганинов, айбо се позволило командирови батальйона Людвіку Свободі провести интенсивноє ошколованя воякув, и уровень пудготовки особого состава батальйона став фест высокым.

Особый состав быв обмундированый в чеськословацьку войськову форму, мав чеськословацькі войськові званя и проходив службу по войськовых статутах чеськословацької армії. По організаційных вопросах батальйон подчиняв ся чеськословацькому урядови, по оперативных — командованю тых советськых войськовых частий, яким вун надавав ся. Дале такый порядок сокотив ся до кунця войны.

30 януара 1943 рока чеськословацькый батальйон прийняв войськову присягу. У його составі налічувало ся 974 особы, в тому числі 26 офіцерув, 10 ротміструв, 237 унтер-офіцерув, 663 рядовых.

З 1 фебруара было зачато одправленя на фронт. До зачатка марта 1943 рока батальйон войшов до состава 3-ї танкової армії Воронезького фронта и 3 марта зайняв оборону в районі села Соколово Харьковськоі области. 6 марта батальйоном была розсіяна німецька розвідовальна часть и зничтоженый 1 танк. 8-9 марта батальйон бив ся вєдно из советськыма частями, одбивавучи фурташні атакы врага. Потративши за два дні боюв 112 воякув забитыма и зниклыма безвісти (у тому числі 3 командиры рот и 10 командирув взводув), 106 – пораненыма, за приказом командованя батальйон одойшов из занятых рубежув и 15 марта выйшов из окружения в районі Харькова.

Спочатку вун наново быв поставленый на оборонні позиції, айбо 25 марта у связи у з тым, што советські войська сперли німецькый наступ — выведеный у тыл.

Советськоє командованя высоко оцінило бойові якости чеськословацького батальйона, проявлені в первуй битві. Вже 15 мая 1943 рока было выдано Постанову Державного Комітета Обороны про формірованя на основі батальйона 1-ї окремої Чехословацької пішої бригады. Формірованя проводило ся в Новохоперську.

До 30.09.1943 року бригада налічовала 3 517 чоловік, у тому числі 114 офіцерув. У нюй были танкова рота (20 танкув), 30 мінометув, 28 канонув, 110 машінгерув, 43 протитанковых пушок, 11 зенітных установок. Число советськых воякув у бригаді было обмеженым поруняно из войськовыма формірованями иншакых держав: так, у бригаді быв 21 офіцер Червеної Армії и 148 воякув. Они призначали ся на должности войськовых спеціаліштув, у котрых у чеськословакув быв некомплект (медперсонал, радисты, часть артилеристув).

Картинки по запросу русини в чехословацькому корпусі імені людвіга свободи

У октовбрі 1943 рока бригада была перевержена на 1-й Украйинськый фронт. З 4 новембра она участвовала у Кийивськуй наступателнуй операції, одзначила ся при штурмови Кийива и Білої Церквы, у Кийивськуй обороннуй операції, в Житомирсько-Бердичевськуй и в Корсунь-Шевченковськуй операциях.

За заслугы в зимовуй компанії 1943—1944 рокув бригада была нагорожена двома советськыма и двома чехословацькыма наградами.

У марті 1944 рока бригада была выведена в тыл. 10 апріля 1944 рока на базі бригады почало ся формірованя 1-го Чеськословацького армійського корпуса в составі 3-х пішых бригад, танковоі бригады, артилерійського полка, саперного и автомобільного батальйонув, помощных частий. Кроме того, командованю корпуса подчиняла ся сформірована пуд Москвов воздушно-десантна чеськословацька бригада.

У августі 1944 рока корпус переверли на 1-й Украйинськый фронт, што приблизив ся до чеськословацького гатара в Карпатах. Є версія, што Сталін, котрый поклав око на Подкарпатя, не хотів штобы воякы корпуса – русины освобождали свою землю и розказали землякам, як «добре» жыти у Советському Союзі.

У Восточно-Карпатськуй операції корпусови приділяла ся важна роль в ході наступа на помочь зачатого Словацького повстаня. Айбо у першый же день участи в боях 9 септембра, через некачественну розвідку, дві бригади корпуса попали под удар артилерії противника и зазнали великых втрат (611воякув). Командовач войськами фронта маршал Конєв свойим приказом замінив командира корпуса, хоть не мав такых повномочий. Тым не менше, емігранськый уряд Бенеша подтвердив заміну командовача. Днешні исторіографы допущавуть, што легію верли на бойню спеціально, жебы обескровити чеськословацькі войськові части, які набрали на тот час читаву силу.

Часть корпуса у тяжкых кровопролитных боях прорывали єден за другым оборонні позиції в горах. 20 септембра быв освобожденый вариш Дукля, а 6 октовбра штурмом узятый укріпленый Дукелськый перевал, розміщеный на старому гатарі з Чехословакійов. У сесь день чеськословацькі и советські части вступили на чеськословацьку територию, поклавши зачаток освобождению державы од німецькых окупантув.

До новембра корпус продовжовав наступателні бої, потому перейшов до обороны. Булше в тыл корпус не выводив ся, перебывавучи на фронті до кунця войны. Подготовка особого состава и переформірованя частий вчиняли ся в учебных и запасных частях корпуса.

До кунця войни корпус войовав в составі 38-ї армії 4-го Украйинського фронта. З януара 1945 рока вун наступав в ході Западно-Карпатськоі операциі, з фебруара — быв в обороні, з марта — наново в наступі у Моравська-Остравськуй операції.

30 апріля 1945 рока части корпуса из боями вступили на територію чеськых земель. Айбо вперті бої из німецьков групов армій «Центр» тягли ся до кунця войны. Передова часть корпуса на советськых танках 10 мая 1945 рока вступила у Прагу.

17 мая 1945 рока одбыв ся парад всього особого состава корпуса в Празі. Из З юнія 1945 рока на базі легії зачало ся формірованя 1-і армії Чеськословацької народної армії. До кунця войны на фронті били ся 18 087 воякув корпуса, а обща го чиселность становила 31725 особ. Загиблыма за войну легія потратила 4011 чоловік.

PS. По отходови Подкарпатськоі Руси до СССР, знавучи, што у совдепії бывшых воякув легії чекавуть жебрач и тоталітаризм, Людвіг Свобода предложив їм обстати ся жыти у Чехословакії, де уровень житя быв май файным…и многі ся обстали.

Оцініть матеріал!
(0 голосів)


Переглядів: 122

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Нагадуємо Вам, що редакція видання не несе відповідальності за зміст матеріалів, які розміщені користувачами сайту.
Реклама