Субота, 20 липня 2019 17:30

Карпатський ліс треба і рубати, і відновлювати. Із архіву моїх публікацій. Частина 7

Карпатський ліс треба і рубати, і відновлювати. Із архіву моїх публікацій. Частина 7
Стаття була опублікована майже 19 років тому, а актуальність проблеми тільки загострилась. Масштаби варварських рубок збільшились на порядок. Катастрофічні повені уже відбуваються, практично, кожного року.

 

 

Карпатський ліс треба і рубати, і відновлювати

Степан Сікора

 "Старий Замок", № 92-93 (297-298) четвер, 9 листопада, 2000

Закарпаття, так чи інакше, пов’язане з лісом. Адже ліс - це і будівельний матеріал, і сировина для лісохімічної промисловості, і меблі, і природні дари - гриби, ягоди тощо – одним словом, усе, без чого не можна уявити собі наш стіл. А ще ліс - це унікальний мікроклімат Закарпаття, а відповідно й туристично-санаторний комплекс, який знову починає відновлюватись, і є надія, що в недалекому майбутньому стане основою економічного розвитку нашого краю.

 

Наші предки хазяйнували прагматично

Карпатська лісодослідна станція зібрала і систематизувала дані про повені в Карпатах з 1733 року. За цей період зафіксовано не один десяток паводків, які за силою можна порівняти з катастрофічною листопадовою повінню 1998 року.

Усі паводки, які траплялися до середини 20 століття, носили чисто природний характер. Техногенні параметри діяльності людини, практично, не впливали на ці природні аномалії. Більшість населення Карпат жила в сільській місцевості. Житлові та господарські приміщення будувались з урахуванням рельєфу, можливостей займатися господарською діяльністю з мінімальною шкодою для навколишнього середовища. Для порівняння згубного впливу виробничої діяльності на природу Карпат наведу один історичний факт. Більше 100 років тому, коли в Перечині почав діяти перший лісокомбінат, було прокладено вузькоколійку до самого Синяка і почалася суцільна вирубка лісу. Листяні ліси почали поступово заміняти хвойними насадженнями без врахування природно-кліматичних умов західного схилу Карпат. На це були певні економічні причини. Букова і грабова деревина є основною сировиною лісохімічної промисловості, а для виготовлення меблів і для будівельних потреб використовується, в основному, хвойна порода, попит на яку з року в рік зростав. Отож, мішані ліси почали поступово замінюватись хвойними.

Картинки по запросу рубка лісу

Ліс повинен мати ощадливого господаря

Для більш ефективного ведення лісовідновлювальних, лісозахисних функцій, а також використання лісу як сировини для переробної промисловості, в 1959 році відбулося об’єднання лісового господарства і лісової промисловості, яке допомогло структурам держлісгоспу стати економічно сильними, а це дозволяло проводити лісовідновлювальні роботи, санітарні рубки в повному обсязі.

Чи може зараз держлісгосп виконувати свої функції в повному обсязі? Посудіть самі. Для того, щоб виростити зрілий ліс віком 100-140 років, необхідно три-чотири покоління лісників. На вирощування лісу затрачується відповідний людський і фінансовий ресурс. Ліс - це не щось дармове, це продукт людської праці, який, потрапляючи на ринок, стає товаром.

Якщо держава взяла на себе функції утримувача лісового господарства, то вона повинна дотримуватись і відповідної політики. Необхідно встановити таку попенну плату, яка би перекривала всі затрати, дозволити держлісгоспам як представникам держави самим встановлювати величину цієї плати, виходячи з ринкової ціни, і на конкурсній основі. Можна буде встановити попенну плату, наприклад, 100 гривень за кубометр деревини, держава отримає свої 22 гривні, а інші гроші можна би використати на розвиток лісового господарства.

В нашій області 700 тисяч га лісів (це більше половини площі всієї області). Не всі ліси експлуатуються. 57 відсотків - це ліси так званої першої групи - природоохоронні, які виконують більше 27 різних захисних функцій: водоохоронні, грунтозахисні, приполонинні, зелені зони населених пунктів тощо. Для утримування наших лісів кожного року необхідно затрачати до 50 млн. гривень, а, фактично, держава виділяє тільки 3,7 млн. гривень.

Ліс рубають - тріски летять

А що ж користувачі лісу? З 1959 року обсяги рубок на Закарпатті скоротилися майже в сім разів. Причини цього скорочення ми вже називали. Вся біда в тому, що ми погано рубаємо ліс навіть там, де це дозволяється, - рубка лісів, так званої, другої групи. Ніхто зараз із рубників не дотримується відповідної технології.

Правильна рубка потребує значних фінансових затрат. Необхідно будувати добрі капітальні дороги, використовувати для трелювання лісу канатні дороги, кінні упряжки. Це все колись було на озброєнні в лісокористувачів, але останнім часом загублено, знищено.

Зараз лісозаготівельні організації працюють за найпростішою і найдешевшою технологією. Основні знаряддя праці – бензопила і трактор. Ліс вирубується в легкодоступних місцях. Щоб побудувати дорогу до просік, очистити їх від гілок, трісок та інших відходів лісорубки, необхідні додаткові затрати. Чи буде їх проводити організація, яка в лісі не господар, а тільки безжальний рубник?

Ліси, розташовані на важкодоступних та віддалених ділянках і дозрілі для рубки, залишаються там на пні.

Психологія керівництва приватизованих лісокомбінатів

залишилась застарілою, тобто ще тих часів, коли вони отримували найкращі лісосіки, користуючись усіма правами державної структури. А зараз лісокомбінат знаходиться на рівні інших приватних користувачів лісу. Це часто породжує конфлікти між керівництвом держлісгоспу та лісокомбінату.

Ліси — наліво, ліси — направо...

Значно зросли самовільні рубки у лісах, розташованих поблизу сіл, у, так званих, колгоспних лісах.

Куди діваються лісовози з лісом, який затримується працівниками ДАІ та іншими правоохоронними органами? Питання охорони лісів від незаконних рубок зараз як ніколи актуальні. Дуже часто ми є свідками погроз фізичної розправи лісникам і їх сім’ям, а також змови останніх з розкрадачами лісів. Тільки-но наступає ніч, як починають вивозити цінні породи дерева - черешню, явір, дуб тощо - у супроводі працівників міліції. Це можна спостерігати як на Великоберезнянщині, так і в інших районах області. Лісники у нас законодавчо не захищені. Ми маємо багато прикладів, коли лісник виявляє незаконних рубників, хоче забрати ліс, а в результаті його жорстоко збивають. Якщо ж справа доходить до суду, то в більшості випадків виграє злодій.

Отож, навчімося спочатку самі цивілізовано ставитись до найбільшого нашого багатства - лісу, а потім вимагаймо цього від інших.

Ще одна проблема - заповідання лісів. Комусь вигідно лобіювати охорону тих лісів, які найближчим часом треба буде вирубувати.

Карпатські ліси – відновлювальні, і тому лісовідновлювальна робота необхідна. Інша справа, що в цьому питанні у нас низька культура. Чому б нам не взяти приклад із Західної Європи. Там навіть під водою не дозволяють заїжджати в ліс, а санітарна рубка проводиться своєчасно з дотриманням усіх, рекомендованих наукою, технологій.

 

Оцініть матеріал!
(0 голосів)


Переглядів: 226

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Нагадуємо Вам, що редакція видання не несе відповідальності за зміст матеріалів, які розміщені користувачами сайту.
Реклама